Особиста відповідальність винороба
Особиста відповідальність винороба за свій продукт- важлива річ і мені дуже приємно за відгуки вдячних клієнтів.Це дозволяє вдосконалювати методи нашого виробництва і презентувати якісні вина. А світ навколо дуже динамічно розвивається і для того щоб не зашкодити здоров'ю і отримувати справжнє задоволення від дегустування вина,потрібно розуміти деякі важливі моменти!
Тож пропоную Вам дуже інформативну статтю від Войцеха Гоголінські для видання TYGODNIK TVP( Автор є редактором журналу «Час вина» („Czas Wina”).
"Винні злочини. Підробляють столітні, дорогоцінні, ваші улюблені і зовсім дешеві алкогольні напої!"
Цього літа французька поліція провела обшуки у кількох винних складах у регіоні Бордо. Заарештовано власника респектабельної виноробні та ще 20 осіб, підозрюваних у масовій підробці вина. А з витоку інформації відомо, що слідчі досі не вийшли на слід головного розливного заводу. Справа має еволюційний характер і показує, наскільки змінюються злочини, пов'язані з «напоєм богів»: сьогодні вони спрямовані не лише на визнані світові бренди, а все частіше ми маємо справу з підробкою дешевих вин.
Коли ми говоримо про пограбування чи контрафактну продукцію у світі вина, найчастіше на думку спадають дорогі пляшки – в інших сферах це також стосується цінних предметів. Фальсифікують та крадуть найцінніші пляшки. Справжньою пошестю в Сполучених Штатах Америки та Європі стали викрадення цінних запасів із відомих ресторанів і бутиків, незважаючи на те, що вони зазвичай захищені броньованими дверима та системами захисту, які реагують на рух.
Зрештою, іноді достатньо звичайного зламу «з парасолькою», який описав Дуньчик Генрику Квінтті у фільмі «Ва-банк»: маленька дірка в стіні, парасолька, щоб крихти не активували датчиків, і шнурок з петлею або вудка для витягування пляшок. Так одні спритники в 2020 році «обробили» паризький бутик Les Caves de Taillevent, взявши всього двадцять пляшок, але вартістю п'ятдесят тисяч євро!
Вино як золото. 45 пляшок вартістю мільйон євро чи більше.
Слід додати, що грабіжники завжди довго вивчають місце і добре обізнані щодо вин, які зберігаються на складах, адже назва знаменитого дорогого вина в меню рідко означає, що в погребі його буде 20 пляшок. Так було й у жовтні минулого року, коли пара «туристів» зайнялася складом відзначеного зіркою Мішлен іспанського ресторану та готелю Atrio у Касересі. Було викрадено лише 45 пляшок, але вартістю понад мільйон євро! Серед них була пляшка солодкого сотерну Château d'Yquem 1806 року, яку ресторан купив на аукціоні в 2000 році за дванадцять тисяч євро, а в меню вона вже коштувала... 350 тисяч.
Тут не було «парасольки» – пара розіграла сценку. Жінка замовила салат о першій годині ночі, а оскільки кухня була вже зачинена, працівник персоналу вимкнув сигналізацію та взявся сам готувати страву. У той же час напарник жінки забрав намічені пляшки та запакував їх у багажник автомобіля. Це була типова замовлена крадіжка, адже цінні пляшки зберігалися в різних місцях у великому погребі, тож злочинці чудово дослідили місце. Дешевших вин не чіпали.
Подібні крадіжки запалюють усі червоні лампочки в аукціонних домах по всьому світу, але завзяті колекціонери готові заплатити практично будь-яку ціну за вподобану пляшку на «чорному ринку». Аукціонним фахівцям теж не завжди вдається виявити підробки. Прикладом є справа Роденштока-Коха. Гарді Роденшток (офіційне ім’я Мейнхард Гьорке), що народився у теперішньому Квідзині, німецький колекціонер старовинних вин, який організовував дегустаційні вечори для еліти, у 1980-х роках оголосив, що виявив пляшки зі складів... Томаса Джефферсона, третього президента США! При чому виявив їх у Парижі, в замурованому погребі (наприкінці XVIII століття американець був послом у Франції). Вина потрапили на лондонський аукціон Christie's (фальшиве Chateau Lafite 1787 року було куплено за 175 000 доларів), а потім з роками – у погреби мільйонерів. І це попри те, що історики висували сумніви, які підтвердила експертиза, зроблена на замовлення розлюченого покупця, мореплавця та колекціонера Вільяма Коха. Пляшки були виготовлені до 1945 року, а ініціали «ThJ» на них не були створені інструментами XVIII століття.
Здавалося б, набагато простіше виявити нахабно підроблені пляшки, з наклеєними на них етикетками, виготовленими домашніми методами просто на кухні. Але відомий випадок Руді Курнявана показує, що навіть у такий спосіб можна обдурити досвідчених експертів. Індонезієць (його прізвище, успадковане від батька-китайця – Чжень Ван Хуань) приїхав до США студентом наприкінці століття. Він почав купувати та продавати на аукціонах рідкісні вина, влаштовувати дегустації, поки не став відомий як «доктор Конті», який володів «чи не найбільшим винним погребом на Землі». Поступово виноробні почали повідомляти аукціонні доми про те, що виставлені ним екземпляри є підробленими, оскільки на аукціон подано більше пляшок, ніж було виготовлено. Або ж конкретне вино не вироблялося взагалі, або не у вказаному році. Коли ФБР заарештувало Курнявана в 2012 році, вони знайшли в його будинку пробки, марки, етикетки та недорогі вина Napa, які він маркував назвами престижних виробників і старих вин з Бордо. Цікаво, що одним із тих, кого обдурив індонезієць, був також Білл Кох.
Роденшток вже мертвий (він помер у 2018 році), Курнявана посадили (його засудили на 10 років, у 2021 році його депортували до Індонезії), але такі події трапляються щороку. І вони будуть траплятися, доки одурманені колекціонери шукатимуть рідкісні пляшки за супер-привабливими цінами...
Наркотиків замало. Заробити можна на Бордо і Пріораті
Новою формою шахрайства, цього разу у великих масштабах, стали шахрайства з дешевими столовими винами. Навіщо підробляти найдорожчу продукцію, де всі дивляться вам під руки, якщо це можна зробити з дешевими винами, які мало кого цікавлять? Інколи поліція виявляє їх просто за газетними оголошеннями – так було рік тому в Італії, лише після кількох журналістських текстів. Редактори почали сумніватися, що певне вино, яке продавав один великий кооператив і рекламував його в газетах супермаркетів, може коштувати так мало і з’являтися на ринку в такій великій кількості. Італійська фінансова поліція перевірила бухгалтерію рекламодавця, і керівництво кооперативу опинилося за ґратами. Але не завжди все так просто.
Поліції знадобилося багато часу, щоб вийти на слід шахраїв з Бордо. Поліцейські мусили працювати одночасно в кількох частинах країни, а ще їм дуже пощастило. В операції взяли участь понад сто полісменів у семи регіонах Франції. Справу виявили у ході іншого розслідування – полюючи на наркоділків, жандарми випадково і з великим здивуванням виявили професійне обладнання для розливу та гори фальшивих винних етикеток. На щастя, офіцери пов’язали це з поданою раніше скаргою від одного виробника з Бордо про те, що хтось розливав підроблене вино під його брендом.
За махінаціями стояв власник іншого шато в Бордо, а пляшки були наповнені дешевим столовим вином із захищеною назвою походження «Бордо», найбільш продаваного бренду у світі. Слід зазначити, що лише близько 10 відсотків бордоської продукції – це продукт найвищої проби, про нові урожаї та ціни якого сповіщає не лише вузькоспеціалізована галузева преса. Решта – здебільшого посередній масовий товар, який постачається на полиці супермаркетів за досить доступними, хоча майже завжди завищеними цінами. Славнозвісну силу притягання дає їм магічний напис на етикетці – «Бордо». Він ефективно затьмарює пропозицію дешевших і якісніших вин. Адже це Бордо…
Але тут покупці підроблених пляшок не могли бути впевнені навіть у цьому, адже більшість розлитого вина походила з… Іспанії. За оцінками прокуратури, контрафактної продукції було близько кількох сотень тисяч пляшок, багато з яких пішло на експорт.
Цікаво, що з іспанськими винами у французів давно проблеми. Кілька років тому Генеральне управління Франції з питань конкуренції, споживачів і боротьби з фінансовим шахрайством провело тривале розслідування щодо вин 2016-2017 років. Воно показало, що в майже 2500 ресторанах і барах, які відвідали їхні агенти, практично п’ята частина вин була неправильно маркована або їх етикетка навмисно вводила в оману. У результаті споживачі були переконані, що вони п’ють французькі вина, а насправді їм подавали іспанські вина, хоча й розлиті у Франції. Написи, що вказують на справжнє походження вин – наприклад, «Vin d'Espagne» або «Vin de la Communauté Européenne» – були надруковані дрібним шрифтом на контретикетці. У винних картах перевірених закладів також не фігурувала країна походження вина. Крім того, на етикетках містилися типові французькі терміни чи назви, як-от «châteaux», або впізнавані, дуже характерні фрази, як, скажімо, «Fleur-de-Lis» або «Cuvée du Patron».
Втім, по інший бік Піренеїв справи також були кепські. У вересні в Барселоні почнеться розгляд справи про виявлену минулого року масштабну махінацію на десятки мільйонів євро. За попередніми оцінками, було підроблено до 40 мільйонів пляшок. Як і у випадку з Бордо, ідея полягала в тому, щоб дописати до етикеток простих столових вин благородне місце походження, тобто, апелясьйон, при цьому це були виключно високо ціновані каталонські DOQ Priorat і DO Terra Alta, Tarragona, Catalunya і Monsant. Поціновувачі іспанських вин, особливо з такими написами на етикетках, як «Priorat» або «Monsant», не потребують пояснень. Перед судом постануть шестеро осіб з товариства Grupo Reserva de la Tierra, які в 2019-2021 роках заробляли на цій діяльності близько 14 мільйонів євро на рік.
Проте найбільше дивує повна легковажність підозрюваних злочинців, адже в такому апелясьйоні, як Терра-Алта, кількість проданих щорічно пляшок перевищувала передбачену регламентом апелясьйону у 13 разів, тоді як у Пріораті – у 9 разів, а в Таррагоні – в астрономічні 25 разів! Додамо, що в Пріораті виготовляються одні із найдорожчих іспанських вин, тому місцевим виробникам було досить легко помітити, що з їхніми винами на ринку щось не так, а фіскальній поліції швидко з’ясувати суть справи.
Правоохоронні органи також переглянули електронну пошту фігурантів та знайшли в них жахливі з точки зору любителів вина речі. Наприклад, споживачі давно скаржилися на якість вин, що поставляються у відомі мережі супермаркетів, тому Grupo Reserva de la Tierra ввічливо вибачилася, вилучила їх з одних місць і перекинула в інші. Засмучує й те, що велика кількість вина експортувалася за кордон, у різні країни Європи, США, Китай, Бразилію. Ці іміджеві збитки буде дуже важко виправити.
На сам кінець слід зазначити, що захищені назви походження були введені саме для того, щоб уникнути підробки вин, які походять з певних місць і вироблені в установленому порядку. Це сталося в 1930-х роках у Франції, пізніше до цієї практики долучився весь світ. Однією з причин стала масова підробка знаменитого бургундського червоного Поммару, який, за тодішніми підрахунками, продавався за тиждень у такій кількості, яку крихітний муніципалітет міг виробити… за рік!
Перевищення пропозиції вина у світі над попитом є фактом, і це перевищення – величезне. Колапс посилила пандемія та величезні запаси вина, що осіли на складах в різних країнах-виробниках. Що ж, доведеться звертати увагу на те, що ми купуємо, але важко очікувати, що рентабельні оборудки припиняться у найкоротші терміни. Легкі гроші спокусливі, але і за ґратами є достатньо місця…"
Автор-Войцех Гоголіньскі.Переклад- Марія Шевчук.
Фото- Ігор Косенко.
